Це навіть більше відображає реальний стан речей :)))

крім того наближається чудове
всього тим більше потрібно сісти на дієту.
хочу у відпустку.

Я теж піддалась загальному захопленню і пішла складати хокку
http://fun.live1000.ru/hokku.php?action=submit

вийшло ось таке :)

sunfloo

і ось вам назарушка "дєрзкій і чьоткій"
ён прысеў каля агню .
хочу у відпустку.

І дороги на Заході не такі й погані, за виключенням тієї, що веде у Закарпаття через Рахів і Яблуницький перевал. Там після повені минулого року позмивало половину дороги у річку і коли ми пхались тією дорогою з Ужгорода до Франківська, я ненавиділа не тільки виробників позашляховиків Мітсубісі з жорсткою підвіскою, а й придурка, який запланував цю поїздку із розрахунку 2 області в день і не подумав, що саме на середу припаде два найдовші переїзди.
Взагалі на це відрядження мені напевно було пороблено. Почалось з дрібниць: спочатку рвались колготи, облазив лак з нігтів, розходились замки в сумках...потім гріше - почало боліти горло і підшлункова. В четвер організм зрозумів, що з підводного човна всеодно виходу немає, і відкрилось друге дихання.
У кожній області (як мене і попереджали) нас намагались двічі нагодувати і якомога більше напоїти. Якщо з питтям питання вирішувалось просто - я у відрядженнях завжди кажу, що не п'ю взагалі, то з їжею все не так просто.
Бідний американець сказав, що йому доведеться "check himself in an alcoholic rehab", а мені після цього всього тим більше потрібно сісти на дієту.
Я побачила близько 20 грошових сховищ і багато касових вузлів, які насправді всі дуже схожі, але всеодно було цікаво.
А! Ще я привезла повну валізу горілки, шоколаду і різьблених карпатських сувенірів. Ось такий сухий залишок :)
Коил мене питають, чи я стомлена, я відповідаю, що є слова, які більш влучно описують мій стан, але усі вони нецензурні :)

Current Mood: drained

А я в понеділок їду у відрядження. У Франкфурт, на тиждень. Потім повернусь, тиждень побуду вдома і знову у відрядження - тільки по Західному регіону. Дев'ять обласних центрів за п'ять днів машиною!
Американці (двоє з яких вже поїздили по Центральному та Східному регіону) розширюючи очі і розводячи руки (як рибалки) переказують один одному, які ями вони бачили на наших дорогах.

Current Mood: anxious

У Назарчика є улюблена книга. Точніше вона переживає другу хвилю популярності. Попердній раз її довелось заникати, бо читати по 20 разів на день про зайчика, який вирішив купити своїй мамі меду і заблудився, вже не було сил. Тепер вона знайшлась і знову у топ-листі.

Він її часто цитує. Наприклад, є така "рольова гра":
Н:(відходить від мене і з розгону починає бігти) "Мама - закицяв він і кинувся до неї"
Я: "Мама підхопила його наруки і міцно-міцно-міцно обійняла"
Н: (задумується, бо далі по книжці зайчик "простягнув мамі баночку з медом") Мам, у мене нема меду!

Або сьогодні, повертаємось з прогулянки, вже темніє. Н. з незворушним обличчям: "Надволі почало смелкати. Тіні озивали, а сулхоти лякали."

Current Mood: cheerful

Якщо ви не знаєте хто така Лумиваня, то я вам скажу - це Людмила Іванівна - вихователька з садочка :)))) Лумиваня заслужила свій ріспєкт з боку Назарушки і на цьому тижні, ттт, він ходить в садочок без плачу. Адаптація йде своїм ходом. На наступному тижні спробуємо залишити на сон.
Мені раптом на третьому році напівдекретного життя не хочеться виходити на повний робочий тиждень. До грудня ще маю пару місяців, щоб повідлинювати і проводити більше часу з малюком, а потім кінець лафі.
Ще одне надбання з садочка - Назар називає мене тільки "мамочка". Виключно.

Current Mood: accomplished

Ми святкували Новий рік у Карпатах (фотки є, але їх мало і вони якісь дивні). Святкування, як і сам початок року, були досить несподіваними - син моєї двоюрідної сестри (з сімєю якої ми поїхали в гори) захворів безпосередньо в новорічну ніч: температура 39, Новий рік, глухе село в Карпатах. Як потім зясувалось захворів він ще й на інфекційний мононуклеоз, бо після повернення додому 8 січня додому Назарушка теж видав 39. Після чого три тижні лікувались. От такі у нас справи, малята :) А ви тут що без нас?

І ось вам Назарушка "дєрзкій і чьоткій" :)

Вчора я повернулась із Відня, де була на семінарі для перекладачів з центральних банків. Поїхати мені було абсолютно необхідно, тому що останнім часом у житті крім похорон, гострого панкреатиту, фінансової кризи і проблем на роботі не ставалось нічого.

Можна сказати, що я 6 днів відпочивала - змінила картинку, виспалась, послухала розумних людей, подивилась на Відень. Правда, як висловився мій чоловік "поправилась на віденських харчах" :)

Але головне - це те, що у мене з'явилось багато ідей і бажання їх втілювати. Я всіх рада бачити, навезла всім подарунків. Є відчуття, що життя налагоджується :)

За порадою kamrushepa прочитала цей вірш, чого і вам бажаю :)

Туман плыве зь нізіны сівы
Над нівай голай і пустой.
«Глядзіце, заяц варыць піва»,
— Жартуюць людзі між сабой.
А я відушчым бачу зрокам,
Як ён прысеў каля агню,
Трыгубы, шэры, касавокі,
І піва варыць зь ячмяню.
Яліна іскрамі страляе,
А ён прыладзіў кацялок
І трэскай варыва мяшае,
Каштуе, сплёўвае набок.
І піва заяц зварыць густа,
А на закуску — бурачок,
Трава, заечая капуста,
Галін асінавых пучок.
З зайчыхай вып’юць па маленькай
І дзеткам трошкі паднясуць,
Пужлівым галаском таненькім
«Цьвіцела морква» завядуць.
Пабачыш — не гані з абсады,
Дай хоць на гэты дзень спакой,
Павінна ж быць і ў зайца радасьць
Перад халоднаю зімой.

А тут ще є прикольні вірші про зайців http://mic29.livejournal.com/72881.html